Світ сучасної парфумерії неможливо уявити без гурманського напряму, але мало хто знає, що цей шлях розпочався з великого ризику. У 1992 році парфумер Олів'є Кресп представив легендарний Angel від Thierry Mugler. Це був справжній ольфакторний вибух, бо вперше в історії композиція не містила жодної квіткової ноти — лише пачулі та рекордну дозу етилваніліну. Тоді критики прогнозували провал, але аромат став символом епохи, довівши, що ми шукаємо в парфумах не лише естетику, а й «емоційну їжу».
Чому взимку ми підсвідомо обираємо «смачні» ноти?
Популярність гурманських композицій у холодну пору року пояснюється нейробіологією. При низьких температурах молекули випаровуються повільніше, тому насичені акорди ванілі, какао та амбри не звучать нав’язливо. Навпаки, вони створюють «ефект кокона». Наша лімбічна система пов’язує ці відтінки з теплом, безпекою та дитячим відчуттям щастя. Це своєрідний віртуальний кашеміровий светр, який захищає від стресу та зимової холоднечі.
У 2026 році гурманіка стала складнішою. Тепер це не просто запах цукру, а гра на контрастах, бо поєднує солодкість із бальзамічними смолами, сіллю чи димом. Саме таку «інтелектуальну гурманіку» ми проаналізували в колекції Livesta.